середа, 7 лютого 2018 р.


Державні кошти витрачені на навчання студентів не підлягають стягненню

Верховний суд України надав відповідь щодо стягнення з випускників повної вартості навчання у разі, коли вони після завершення навчання відмовляться працювати в державному секторі .
 Предметом диспуту у справі № 21-3072а16 Верховного суду України був Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів».
07.02.2017 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла нижчевикладеного висновку.
 (!!!) За частиною другою статті 52 Закону № 1060-ХІІ (у редакції на час набрання ним чинності) випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направлялися на роботу і зобов’язані були відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1 липня 2014 року був прийнятий Закон № 1556-VII, яким частина друга статті 52 Закону № 1060-ХІІ була виключена з цього Закону.
 За статтею 63 Закону № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.
У частинах першій, другій статті 64 цього Закону передбачено, що випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи <...>. Вищі навчальні заклади не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників. Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

Передбачене пунктом 8 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992, правило про те, що випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років, було виключено постановою Уряду від 15 квітня 2015 року № 216 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992».

Указ № 77/96 був виданий під час дії Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 року, відповідно до частин першої, другої статті 25 якого Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

ВАЖЛИВО: Отже, Указ № 77/96 не є тим нормативним актом, що встановлює обов’язок для випускників вищих навчальних закладів, які навчаються за кошти державного бюджету, відшкодувати повну вартість навчання у разі, коли вони після завершення навчання відмовляться працювати в державному секторі народного господарства, оскільки права та обов’язки зазначеної категорії осіб встановлені законами № 1556-VII і № 1060-ХІІ, які не передбачають такого обов’язку.
Межі зазначеної правової ситуації не дають підстав вважати, що існування Указу № 77/96 порушує чи якимсь чином зачіпає індивідуальні права і законні інтереси заявника, які потребують судового захисту.
У взаємозв’язку зі сказаним слід наголосити й на тому, що Указ № 77/96 у часі був виданий тоді, коли Президент України відповідно до встановленого правопорядку мав право видавати нормативні акти, обов’язкові для виконання на всій території держави, законність яких не підлягала перевірці в порядку адміністративного судового контролю.

Судова практика Вищого адміністративного суду України тільки підтверджує вищевикладене.
«ні Законом України "Про вищу освіту" в редакції від 17.01.2002 р., ні в редакції від 01.07.2014 р., не закріплено норми щодо встановлення Кабінетом Міністрів України обов'язку аспірантів, які навчалися за державні кошти, відшкодувати вартість навчання, а також встановлення умов, підстав та порядку такого відшкодування чи звільнення від обов'язку відшкодовувати вартість такого навчання. Оскільки Порядок визначення та відшкодування вартості навчання у разі відрахування аспіранта за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин на час розгляду справи не розроблений та не затверджений, це унеможливлює здійснення точного, об'єктивного та законного розрахунку витрат на утримання аспіранта (ВАСУ від 21.11.2016р. справа № К/800/29192/16, ЄДРСРУ № 62885070).

В ухвалі ВАСУ від 10.07.2014 р у справі № К/800/52516/13 (ЄДРСРУ № 39981596) вказується на те, що частиною 3 статті 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Згідно Рішення Конституційного суду України від 04.03.2004р. № 5-рп/2004 положення частини третьої статті 53 Конституції України "держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" необхідно розуміти так, що безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.
Згідно з ч.1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Таким чином, обов'язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускниками вищого навчального закладу призводить до порушення їх конституційного права на працю, що вільно обирається або на яку вони вільно погоджуються, та порушення права на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Також суд зазначає, що положеннями Закону України «Про вищу освіту» не передбачено вимог про обов'язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання.
Крім того, відповідно до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава повинна забезпечити працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової служби).

В ухвалі ВАСУ від 17.06.2014 р. по справі № К/800/62070/13 (ЄДРСРУ № 39439530) встановлено: «суд знаходить вірним висновок судів попередніх інстанцій, що навчальні заклади не мають права вимагати матеріальну компенсацію від студентів, які після навчання не відпрацювали три роки у державних установах. Будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, оскільки на сьогоднішній день відсутні правові механізми, які б зобов'язували студента відшкодувати до державного бюджету вартість навчання».

P.s. Між тим, як вказав Верховний суд України у справах № 21-204а13, № 21-40а14 та № 21-89а14 необхідно враховувати, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: 1) вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише

 суб'єктом владних повноважень; 2) такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В іншому випадку, спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватно-правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.



Акценти цієї статті:
- чи буде штраф, якщо повідомлення про прийняття працівника (далі - повідомлення) подати після того, як співробітник став до роботи;
- чи настає відповідальність, якщо в повідомленні допущено помилку у П. І. Б. співробітника;
- чи встановлені строки давності за такими порушеннями;
- хто може повідомити орган Держпраці про те, що підприємство не подало до податкової повідомлення про прийняття співробітника.

Почнемо з двох важливих моментів:
- працівник не може бути допущений до роботи без оформлення з ним трудового договору (ч. З ст. 24 КЗпП);
- підприємство зобов'язане письмово повідомити орган ДФС про те, що приймає на роботу нового співробітника - до того, як він фактично став до роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Повідомлення подається в електронній або паперовій формі (постанова КМУ від 17.06.15 р. N 413).
Проте інколи підприємство забуває повідомити податкову або подає дані про нового співробітника з помилкою. Як виправити ситуацію і чи можна уникнути у такому разі штрафів, розповімо в цій консультації.

- Підприємство із запізненням подало до / органу ДФС повідомлення про прийняття співробітника (через 2 місяці після початку його роботи). Чи вважається це порушенням і що загрожує підприємству?

Так, це буде порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП (неповідомлення органу ДФС про прийняття співробітника на роботу) (не договір, а повідомлення). Не важливо, два місяці минуло чи один день. Повідомлення треба було подати до початку роботи нового співробітника.
Зверніть увагу! Органи Держпраці вважають, що неповідомлення органу ДФС про прийняття нового співробітника прирівнюється до фактичного допуску до роботи без оформлення трудового договору. Державна інспекція з питань праці виклала свою думку із цього приводу в листі від 03.08.15 р. N 1364/24/21/01/2298-15. Там сказано, що органи Держпраці можуть накладати на роботодавця штраф на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Штраф за таке порушення становить 30 МЗП (мінімальних зарплат) (на сьогодні це 96 тис. грн.). Крім того, на думку Мінсоцпо- літики (лист від 29.04.16 р. N 5043/4/4.1-ДП-16), такі дії роботодавця підпадають під ч. 3, 4 ст. 41 КУпАП (адміністративний штраф - від 500 до 1 000 НМДГ).
Ми неодноразово зазначали, що не згодні з такою думкою Держінспекції та Мінсоцполітики. Ми вважаємо, що відповідальність за неповідомлення органу ДФС про прийняття працівника може бути такою:
- згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП - штраф за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі 1 МЗП (зараз це 3 200 грн.);
- згідно із ч. 1 ст. 41 КУпАП - адміністративний штраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.). Штраф накладається на посадових осіб, винних у допущенні такого порушення.
Наша думка підтверджується і судовою практикою. Наприклад, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 07.06.17 р. ЄДРСР, реєстр. N 67049855 зазначено, що неоформления трудового договору і неповідомлення органу ДФС про прийнятого працівника - це два абсолютно різних порушення. Тому штраф у розмірі 30 МЗП не може застосовуватися за те, що підприємство не повідомило орган ДФС про нового співробітника.

- У поданому повідомленні допущено по милку в по батькові співробітника. Якщо підприємство зараз подасть нове повідомлення з виправленими даними, чи не буде це вважатися порушенням строку подання повідомлення?

Ні. У законодавстві не передбачено штрафних санкцій у разі виправлення помилки, допущеної в такому повідомленні. І строків, у межах яких можна виправити помилку, теж не встановлено. Тому навіть якщо ви, наприклад, виявили помилку в по батькові (імені або прізвищі) через 3 місяці після прийняття співробітника, її можна виправити, не побоюючись штрафу.
У листі Мінсоцполітики від 09.10.15 р. N 1336/13/84-15 роз'яснюється механізм виправлення такої помилки:
- спочатку треба подати повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними;
- відразу після цього подається повідомлення типу "початкове" з правильним формулюванням П. І. Б. співробітника.

- Чи встановлено строки давності для притягнення до відповідальності за неповідомлення ДФС про прийнятого співробітника?

Граничні строки давності:
- установлені - для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП;
- не встановлені - для притягнення до фінансової відповідальності за ст. 265 КЗпП.

Пояснимо докладніше.
1. Стаття 41 КЗпП передбачає адміністративну відповідальність за різні порушення трудового законодавства. Правда, такого порушення, як "неповідомлення органу ДФС про прийнятого працівника", там немає. Зате сказано, що штраф на підставі цієї статті може накладатися, зокрема, за "інші порушення вимог законодавства про працю" (ч. 1 с. 41 КЗпП). До цього належить і наш випадок.
Строк давності для застосування адмінштрафів становить 3 місяці з моменту (ст. 38 КУпАП):
- здійснення адмінпорушення (стосується разових правопорушень);
- виявлення адмінпорушення (стосується правопорушень, що тривають).
У законодавстві не встановлено, які правопорушення належать до тих, що тривають. Але визначення правопорушення, що триває, можна знайти в листі Мін'юсту від 01.12.03 р. N 22-34-1465 (далі - Лист N 1465). Зокрема, там зазначається, що правопорушення, які тривають:
- характеризуються безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою;
- припиняються або у момент виконання таких обов'язків, або у момент притягнення видної особи до відповідальності.
Дуже часто правопорушення, що тривають, виникають через бездіяльність винних у цьому осіб.
Як бачите, виходячи із цих ознак неповідомлення органу ДФС про прийнятого співробітника можна віднести до правопорушень, що тривають. А це означає, що адмінштраф може бути накладений протягом 3 місяців із дня виявлення такого правопорушення.
Наприклад, співробітник був прийнятий на роботу 01.05.17 p., а повідомлення підприємство подало тільки 01.07.17 р. Отже, порушення припинилося 01.07.17 р. і тоді ж було виявлене. Відповідно, притягти до адміністративної відповідальності роботодавця можуть не пізніше 01.10.17 р.

2. Штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП, належать до фінансових санкцій. Проте вони не належать до категорії адміністративно- господарських санкцій, установлених гл. 27 Господарського кодексу (далі - ГК).
Отже, строки давності, установлені в ст. 250 ГК, не застосовуються стосовно цих штрафів. Інші строки давності для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП у законодавстві не передбачені.
Виходить, що строків давності для таких порушень не існує. Але є одне обмеження. Оскільки ці штрафи введені з 01.01.15 p., то і застосовуватися вони можуть тільки до правопорушень, вчинених починаючи із цієї дати.

- Як органи Держпраці дізнаються, що повідомлення про прийнятого працівника не подано до податкової?

Орган Держпраці може дізнатися про таке порушення в ході обміну інформацією в електронному вигляді з Пенсійним фондом. Така процедура здійснюється на підставі постанови правління ПФУ від 29.05.17 р. N 11-1.

Так, у п. 1 розд. IV Порядку, затвердженого цією постановою, зазначено, що ПФУ подає до Держпраці, зокрема, дані про страхувальників, які у звітному місяці відобразили початок трудових відносин із працівником, але не подали повідомлення про прийняття співробітника до органу ДФС.

Уряд передбачив суттєві зміни до низки своїх актів, зокрема до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (N 848 від 21.10.95 р.), що запрацювали уже з 1 травня 2017 року. Відповідно до них:
- субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначатиметься виходячи із середньомісячного сукупного доходу за чотири квартали, що передують місяцю призначення (раніше - за попередній календарний рік). Зазначені зміни враховано при визначенні доходу осіб та порівнянні його з розміром прожиткового мінімуму на кінець періоду, за який ці доходи враховуються;
- при призначенні субсидії на наступний період непрацюючому пенсіонеру не враховуватимуться його доходи у вигляді з/п та від підприємницької діяльності, якщо він був непрацюючим пенсіонером на кінець періоду, за який враховуються доходи;
- передбачено можливість відправлення повідомлення про призначення субсидії електронною поштою (за наявності таких відомостей). Крім цього, заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв'язку (смс-повідомленням);
- субсидія на опалювальний сезон для домогосподарств, які використовують природний газ/електроенергію для індивідуального опалення, розраховуватиметься з 16 жовтня по 15 квітня включно;
- за наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг понад два місяці (ця інформація надається підприємствами-виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг) субсидія НЕ ПРИЗНАЧАТИМЕТЬСЯ. Якщо громадянин документально підтвердить протягом двох місяців з дня його інформування щодо непризначення субсидії сплату заборгованості або укладення договору про реструктуризацію, субсидію буде призначено з дня закінчення дії попередньої субсидії. Якщо строки буде пропущено - то субсидія призначатиметься лише з місяця підтвердження сплати заборгованості або укладення договору;
- після закінчення опалювального сезону до бюджету повертатиметься невикористана сума субсидії для відшкодування витрат не лише на оплату опалення, а й постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (окрім нижчезазначених сум);
- громадяни, які не використали субсидію для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 м3 природного газу або вартості 150 кВт електроенергії, можуть розраховувати на її повернення. Інформація щодо споживачів, які зекономили субсидію, повинна подаватися до 1 червня підприємствами виробниками/виконавцями послуг з газо- та електропостачання до органів соцзахисту населення. У свою чергу громадяни, які матимуть право на повернення субсидії, повинні до 1 вересня подати до органів соцзахисту особисту заяву. Невикористану субсидію може буде перераховано на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачено через відділення ПАТ "Укрпошта";

- соцнорму житла для призначення субсидії для домогосподарств, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб, встановлено на рівні 75 м2 на домогосподарство тощо.


Топ-20 змін в Україні, що набули чинності 1 січня 2018 року
1. В Україні на 523 гривні підвищили мінімальну заробітну платню – тепер вона становить 3723 грн на місяць. Мінімальна погодинна зарплатня з 1 січня становить 22,41 грн. 
2. У порівнянні з 1 січня 2017 року зріс і прожитковий мінімум – на 156 гривень. Тепер він становить 1700 грн, для дітей до шести років – 1492 грн, для дітей з шести до 18 років – 1860 грн, для працездатних осіб – 1762 грн, а для осіб, які втратили працездатність – 1373 грн.
3. Набула чинності нова система нарахування пенсій. Тепер мінімальна кількість страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію, становить 25 років (до цього – 15 років – ред.). Наступні 10 років (до 2028-го року) мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію буде збільшуватися щороку на один рік. Цю зміну введено в межах пенсійної реформи. Страховий стаж можна також купити, заплативши відповідні внески до Пенсійного фонду, мінімальний страховий внесок – 22% від мінімальної зарплатні, місяць страхового стажу коштує 44% від мінімальної зарплатні. Мінімальний розмір пенсії з 1 січня – 1373 грн.
4. З 1 січня підвищили пенсії військовим пенсіонерам та іншим силовикам – середня сума підвищення  – 1,5 тисячі грн. Пенсії будуть підвищувати індивідуально – залежно від стажу і розміру грошового забезпечення. В середньому, пенсія військових зросте на 62%, в той час як пенсія цивільних – лише на 30%. У той же час, Рада ще не прийняла закон про підвищення пенсій військовим.
5. З 1 січня стартувала медична реформа.
6. З 1 січня на рівні підприємств, що надають послуги, стартувала монетизація субсидій – вони будуть отримувати реальні кошти від держави.
7. Одночасно кабмін зменшив соціальні норми на споживання електроенергії.
  • У житлових приміщеннях (будинках) вони становитимуть 70 кіловат-годин на місяць на домогосподарство з однієї людини + 30 кіловат-годин на місяць на кожного члена сім'ї (домогосподарства), але не більше, ніж  190 кіловат-годин на місяць.
  • У житлових приміщеннях, обладнаних стаціонарними електроплитами за наявності централізованого постачання гарячої води – 110 кіловат-годин на місяць на домогосподарство з однієї людини + 30 кіловат-годин на місяць на кожного іншого члена сім'ї або домогосподарства, але не більше. ніж 230 кіловат-годин на місяць.
  • У житлових приміщеннях, обладнаних стаціонарними електроплитами за відсутності центрального гарячого водопостачання до – 130 кіловат-годин на місяць на домогосподарство з однієї людини + 30 кіловат-годин на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше, ніж 250 кіловат-годин на місяць.
  • У житлових будинках, не обладнаних стаціонарними електроплитами за відсутності централізованого постачання гарячої води і газових водонагравних пристроїв – 100 кіловат-годинна домогосподарство з однієї людини + 30 кіловат-годин на кожного іншого члена сім'ї, але не більше, ніж 220 кіловат-годин на місяць.
  • У селах і СМТ для громадян, яким держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне освітлення житла – 30 кіловат-годин на місяць на людину.
Одержувачі субсидій і пільг повинні будуть платити за електрику більше, якщо перевищать ці норми.
8. З 1 січня набуває чинності норма нового закону Про освіту, згідно з якою вчителям найнижчої кваліфікаційної категорії повинні підвищити зарплатню до рівня чотирьох прожиткових мінімумів, тобто до 6,8 тис. грн.
Починає також діяти нова система надбавок.
9. Максимальна дозволена швидкість руху автотранспорту в населених пунктах зменшилася з 60 км/год до 50 км/ч. Перевищувати цей ліміт дозволено лише на 9 км/год. В іншому разі водієві загрожує 3,4 тисячі грн штрафу.
10. З 1 січня для росіян і осіб без громадянства з 70 країн світу почали діяти нові правила перетину кордону. Зокрема, в пунктах пропуску під час контролю фіксуватимуть біометричні дані (відбитки пальців). Дані будуть передавати до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Вона дозволить контролювати терміни перебування іноземців на території України. Система також підключена до даних Інтерполу.
11. Японія спростила візовий режим для українців, розширивши коло заявників, які мають право на багаторазові візи для короткочасного перебування з діловою метою і для діячів культури і науки. Максимальний термін дії віз збільшено з 3 до 5 років.
Крім того, буде введено багаторазові візи з терміном дії 3 роки і максимальним терміном перебування 30 днів для короткочасного перебування з різними цілями, в тому числі з метою туризму.
12. З 1 січня вчергове підвищилися акцизи на сигарети, що має призвести до їхнього подорожчання на 2-7 грн, залежно від марки.
13. З 1 січня 2018 року Укртелеком підвищив ціни на стаціонарний зв'язок на 7-15%. Для мешканців міст абонплата за тарифом Домашній безліміт становитиме 73 грн на місяць, для мешканців сіл – 67,99 грн на місяць. Тариф Домашній базовий зросте до 68 і 63 грн відповідно.
14. Відповідно до чинного Закону Про відходи, з 1 січня українці повинні почати сортувати сміття за типами матеріалів: органіка, метал, скло, пластик і папір. Проте, контейнери для роздільного збору сміття в більшості дворів не встановлено.
15. З 1 січня розширився список професій, які надають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До існуючих пільговиків додалися зайняті повний робочий день:
- ремонтом обладнання в умовах діючого виробництва і капітальним ремонтом свердловин;
- на роботах в зоні відчуження, де сумарна щільність забруднення території радіонуклідами становить 100 кБк/м2 і більше;
- пайкою виробів припоями, що містять свинець або шкідливі речовини першого/другого класу небезпеки або канцерогени;
- на видобутку і збагаченні уранової руди 50 і більше відсотків робочого часу; на складах і базах зберігання і поставки пестицидів і хімічної продукції, безпосередньо зайняті навантаженням, розвантаженням та складуванням пестицидів.
16. У зв'язку зі зростанням мінімальної зарплатні зросли і штрафи за порушення трудового законодавства юридичними та фізичними особами-підприємцями.
17. З початку 2018 року в Польщі змінилися умови оформлення сезонних працівників-іноземців. Заяви польських підприємців про намір доручити роботу іноземцю замінили платними дозволами на сезонні роботи, які не можуть тривати довше 9 місяців протягом календарного року, термін відраховується з дати в'їзду іноземця до Польщі. Дозвіл на роботу коштуватиме 30 злотих (приблизно 240 грн).
18. З початку року понад 70% доріг (120 тисяч кілометрів) передали в управління місцевим органам влади. 50 тисяч кілометрів доріг залишиться на балансі Укравтодору. Децентралізується і фінансування – цього року обласні бюджети отримають 35% фінансування доріг або 11,41 млрд грн, а Укравтодор – 60% фінансування або 19,5 млрд грн. Укравтодор також повинен буде погасити в поточному році 6 млрд грн боргів.
19. З 1 січня Україна повинна почати знижувати мита на автомобілі, вироблені в Євросоюзі. 10% -е мито повинне знижуватися на 0,9% щороку протягом 10 років.

20. Укрпошта збільшила вартість своїх послуг в середньому на 16%. Поштові відправлення на території України зросли в ціні на 12,3%, поштові відправлення за кордон – на 43,2%.